Середа, 26.07.2017, 18:43
найкрасивіша природа України - в смт Буки:)
| RSS
Меню сайту
Наше опитування
Планується зміна "движка" ресурсу, як наслідок зміниться : адреса, вигляд, коментарі
Всього відповідей: 95
Фото села Буки
Статистика
section. -->
Селище міського типу, зафіксовано істориками з 1515 року.
buky.at.ua Сайт смт Буки, Буцький Каньйон
Після зведення наприкінці XVI століття замку в Буках, місцевий край було названо Буцьким ґрунтом.
Тисячі років води Угорського Тікича точили тут граніти протерозойського віку, доки не утворили вельми мальовничий каньйон з крутими схилами — заввишки понад 25 метрів і водоспадом «Вир».

Власником селища був брацлавець Федір Базанович. Ось як про це свідчать архіви 1592 року: «… козак Ф.Базанович продав Буки галицькому каштелянові Юрію (Єжи) Струсю з Комарова».

Обіймаючи в цей час важливу посаду старости брацлавського, вінницького, Звенигородського, Ю.Отрусь збільшує свої володіння.

У 1592 році магнат укріпляє Буки новобудовами, зводить на кам’яних крутих схилах укріплення й перейменувує поселення на «Струсь город» за тогочасною традицією.

У серпні 1601 року князь Януш Острозький пограбував пасіки біля Буків та Кищинців: забрав 860 вуликів та інше майно й цим учинив «тымь подданнымъ шкоду не малую». У 1609 році Буки переходять у володіння до дочки Ю.Отруся — Олени (Ельжибети).

У 1615 році селище зруйнували татари, але його швидко відбудували, й уже в 1629 році на географічних картах позначене як «містечко».

У період Визвольної війни 1648-1654 років у поселенні стояла «Буцька козацька сотня»: тут відбулося об’єднання розрізнених козацьких військ Уманщини, які стали під знамена гетьмана Богдана Хмельницького.

У 1718 році на місці церкви, спаленої перед тим татарами, закладена православним уманським протопопом Федором Лукомським церква Успіння Божої Матері.

У 1768 році в містечку налічувалося 125 господарств, у 1783 — 230 господарств, 428 чоловіків і жінок.

Лаврентій Похилевич так писав про Буки:

«Местечко при реке Тикичь, в 12 верстах от Иваньки, тянется со своим предместьем Антоновкою вдоль реки Тикича на пространстве 3-х верст. Берега Тикича образуют отвесные живописные скалы; самая речка быстро струится между гранитными массами, составляющими ее ложе. Сероватый гнейсо-гранит находится массами среди красного гранита.

Через Тикич сделана каменная плотина, при которой построены крупчатые мельницы. Чрез местечко пролегает транзитная дорога к Звенигородке в Липовецкий уезд. Буки считались местечком еще в прошлом веке, имели магистрат и Актовые книги. В настоящее время жителей в нем обоего пола с предместьем Антоновкою: православных 1589, римських католиков и раскольников 12, евреев 1532; земли — 5550 десятин.

Церковь в самом местечке Успенская, деревянная, 7-го класса, земли имеет 71 десятину, построена 1772 года. В предместье Антоновки церковь Параскеевская, деревянная, 6-го класса; земли имеет 36 десятин, построена 1781 года.»


У 1900 році містечко Буки Русалівської волості, що знаходилося на берегах річки Горський Тікич, мало 526 дворів, число мешканців: чоловіків — 1751, жінок – 1826. У містечку діяла церква, два молитовних єврейських будинки, поштове відділення. Щовівторка в центрі проходили базари.

У 1905 році містечко Буки відносилося до Русалівської волості Уманською повіту Київської губернії. У землекористуванні населення було 965 десятин, дворів на той час було 570. Того ж року в селі відкрито земську початкову школу, у якій два вчителі навчали 60 дітей.

У 1912 році в містечку зведено нове приміщення і відкрито двокласну земську школу, де навчалося 100 хлопчиків і 25 дівчаток.

У 1913 році в містечку мешкало 3747 осіб; діяло 3 синагоги, двокласне училище та церковно-приходська школа. Продажем та виробництвом товарів і наданням послуг займалося: 13 магазинів «Бакалія», 2 – залізо-скоб’яні, 2 — лісні склади, 2 магазини — шкіряні товари, 14 — мануфактур, 1 магазин — швейні машинки, 2 магазини — борошно.

Ярмарки в містечку проходили щовівторка. До послуг населення були — земська лікарня, аптека й два магазини з реалізації аптечних товарів.

22 липня 1941 року, після жорстоких боїв, фашистські загарбники вдерлися в Буки.

У 1955 році встановлено три обеліски Слави односельцям, які віддали життя на фронтах Другої світової війни.

У 1961 році відкрито нове приміщення школи.
У 1963 році почало діяльність відділення «Сільгосптехніки».

1969-й рік: відкрито нове приміщення для бібліотеки; розпочала трансляцію телепередач Буцька ретрансляційна телевізійна станція висотою 150 метрів, пізніше добудували до 237 метрів.

У 1970 році засновано підприємство «Міжколгоспбуд».

У 1977 році в селищі сталися віхові події: біля контори колгоспу встановлено пам’ятник першому голові цього господарства А.Д.Підіпригорі.

1 вересня цього ж року здано в експлуатацію приміщення двоповерхової середньої школи; розпочато будівництво нового моста через Гірський Тікич. На околиці поселення в 1960-х роках виявлено сліди трипільської культури, кургани.

При в’їзді в Буки з боку Крачківки на лівому березі річки знайдено сліди городища, позначеного на карті мандрівника Боплана першої половини XVII століття.

Це засвідчує архівний документ, направлений у імператорську археологічну комісію в 1834 році та знайдений у фонді дослідника Антоновича: «Честь имею довести до сведения Комиссии, что во время производства раскопок у села Буки я осмотрел находящийся в этомъ селе каменный истукан. Он стоит на левом берегу реки, у подножья холма. Он имеет историческую ценность и его направляю для иселедования».

На 1 січня 2005 року кількість населення за даними селищної ради становило 2134 чоловіки.
.:Погода в Буках:.
Mini chat
300
Зв'язок з адміном
Контакти адміністратора сайту: serxio.pavlenko@gmail.com
096 831 0990
Сергій
Map

Locations of visitors to this page

Хмарка тегів
Архів записів
Екскурсія в Буках
Шановні туристи, любителі вогнища і сонця!!! Вашій увазі пропонується організація екскурсії по р.Гірський Тікич за маршрутом Буки, Чорна Камянка, Юрпіль. Контактна особа: Олександр | Телефон: 8097 15 20 240
Copyright © 2017 Використання матеріалів лише за згоди власників сайту та з посиланням на нього!!!